Немає нічого більш очевидного і незаперечного для людства, ніж право на життя. Більша частина населення проводить майже третину свідомого життя на робочому місці, вносячи цим свій внесок у розвиток суспільства. Праця є джерелом доходів, необхідних для задоволення основних потреб людини, дозволяє їй вести здоровий і продуктивний спосіб життя.
За даними Міжнародної організації праці (МОП), в світі щорічно стається 2,3 мільйона пов'язаних з працею смертельних випадків, приблизно 358 тисяч нещасних випадків зі смертельними та 337 мільйонів без смертельних наслідків, 1,95 мільйона чоловік помирає від професійних захворювань.
Чи можна уникнути попадання в цю фатальну статистику? Можна, якщо знати про ті професійних ризики, з якими пов'язана трудова діяльність людини і вміти мінімізувати загрози, які несе в собі робоче місце.
Аналізуючи різні фактори, які впливають на безпеку праці, необхідно враховувати дві основні передумови: перша - об'єктивна наявність на робочих місцях небезпечних та шкідливих умов праці й процесів; друга - небезпечні й багато в чому практично непередбачувані дії людини. Все інше - різний прояв вищевикладених обставин. Це дозволяє стверджувати, що повністю уникнути нещасних випадків і травмо- небезпечних подій неможливо, оскільки практично неможливо виключити небезпечні процеси, техніку, технології та умови праці в цілому, і тим більше - вгадати або попередити дії працівників, які призводять до негативних наслідків, тим самим створити умови для абсолютної безпеки. Однак, це не означає, що зовсім даремно вживати заходи, які знижують потенційну небезпеку травмування. Більш того, саме за допомогою комплексу всіляких попереджувальних дій можна знизити реальний прояв факторів ризику, забезпечити стійкий і керований стан охорони праці в цілому. У цьому полягає цільове завдання всієї працеохоронної діяльності. А основними напрямками такої діяльності є доведення умов праці до соціально-прийнятного рівня безпеки, підвищення професійної компетенції і відповідальності працівників та формування в них позитивної ідеології, адекватної вимогам безпеки.
Стан охорони праці на підприємстві, результативність і стабільність всієї системи працеохоронної діяльності багато в чому залежить від позиції керівника, його стилю та методів управління. Завдання керівника підприємства в сучасних умовах полягає в тому, щоб виробити й чітко визначити політику в області охорони праці, мотивувати персонал на досягнення позначених цілей та орієнтирів, забезпечити контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень. Одним із обов'язків роботодавця згідно закону України “Про охорону праці” є усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин. Звертаю увагу - не розслідування нещасних випадків, а розслідування причин, що можуть до них призвести. Це ніщо інше, як елемент управління ризиками виникнення нещасних випадків на виробництві - найважливішої складової системи управління охороною праці.
Об'єктивно, не завжди керівник підприємства чи установи може охопити весь комплекс завдань, які вирішуються, приділити їм необхідну увагу, тому дуже важливу роль у питаннях охорони праці відіграє відповідна служба охорони праці. Підвищенню рівня безпеки праці в певній мірі сприяє постійна робота спеціалістів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Виконуючи одне з головних завдань Фонду, страхові експерти з охорони праці робочих органів виконавчої дирекції Фонду в області проводять цілеспрямовану роботу по профілактиці та запобіганню виробничому травматизму на підприємствах, установах та організаціях області, надають всебічну допомогу страхувальникам з організації належної працеохоронної діяльності. Фахівці Фонду виступають як консультанти та помічники роботодавця з питань охорони праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Головним пріоритетом в нашій роботі була і залишається людина. А її життя не можна недооцінювати чи зневажати.
Економічні втрати від нещасних випадків у глобальному масштабі складають 4% світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Але крім економічних аспектів є і моральні зобов'язання: такі втрати людських життів абсолютно неприпустимі. В умовах нинішньої економічної та соціальної кризи готовність зосередити зусилля на дотриманні прав людини у сфері охорони праці стає необхідною, як ніколи раніше.
Тому, до пріоритетних напрямків роботи в створенні безпечних умов праці, попередження аварій та нещасних випадків, професійних захворювань, необхідно віднести подальше удосконалення управління охороною праці на галузевих і регіональних рівнях, координацію діяльності обласних та місцевих органів виконавчої влади з питань промислової безпеки і охорони праці. Особливу роль у створенні здорових та безпечних умов для ефективної і повноцінної праці необхідно відвести реалізації регіональних програм поліпшення стану безпеки та гігієни праці.
Всесвітній день охорони праці вже офіційно визнано дев'ятнадцятьма державами і територіями. Це не просто день пам'яті про жертви минулого. Він допомагає привернути увагу і до тих, чиє життя і здоров'я досі продовжують піддаватися ризику. Це не тільки день скорботи і жалоби, а й день дій, звернених у майбутнє. Знання основ охорони праці, інформації про те, як правильно оцінити професійні ризики і головне - вміння керувати ними - дозволяє зберегти найцінніше - життя і здоров'я.
Кожний день українського народу наповнений працею. Тож давайте прагнути досягти того, щоб кожний день цієї праці був безпечним.
 
 
Л.Новіцький,
Начальник управління виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань
України у Хмельницькій області